Соціальне опитування
Чи взяли б Ви у сім’ю дитину-сироту?
Щодо роботи служб у справах дітей з кандидатами в усиновлювачі (лист Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 18.03.2010 № 2/6-49/1083)
Міністерство у справах сім’ї, молоді та гендерної політики АР Крим, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (за списком)
Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини стурбований тим, що почастішали звернення громадян України, які бажають усиновити дитину, з приводу труднощів, з якими вони зустрічаються в процесі усиновлення.
З метою підвищення ефективності роботи служб у справах дітей з кандидатами в усиновлювачі, недопущення порушення законодавства з питань усиновлення звертаємо увагу на наступне.
Прийом документів
Відповідно до п. 22 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08 жовтня 2008 року (далі - Порядок), громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з відповідною заявою та пакетом документів до служби у справах дітей за місцем проживання.
Cлужби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад під час прийняття документів повинні роз’яснювати заявникам порядок та умови усиновлення, права і обов’язки кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновлення, з’ясовувати мотиви усиновлення та ставлення заявників до виховання дітей.
У разі коли усиновлення здійснюється одним із подружжя, з’ясовуються причини, з яких другий з подружжя не бажає бути усиновлювачем, та його ставлення до намірів дружини (чоловіка) усиновити дитину.
Термін розгляду заяви та документів становить десять днів. Протягом цього часу служба у справах дітей повинна перевірити документи на відповідність вимогам законодавства, розглянути питання про можливість заявників бути усиновлювачами і вирішити питання про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі.
Подекуди мають місце порушення строків розгляду заяв про постановку на облік кандидатів в усиновлювачі. Станом на 15.03.2010 року в Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Діти» зареєстровано 5 родин, заяви та документи яких вчасно не розглянуті (АР Крим, Запорізька область, Миколаївська область, Херсонська область та м. Київ), що є грубим порушенням вимог Порядку.
Основними недоліками під час прийняття документів є: прийняття неповного пакету документів або навпаки - вимагання документів, які не визначені п. 22 Порядку.
Наприклад, під час перевірки роботи служб у справах дітей Мостиської районної державної адміністрації Львівської області та Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації було з’ясовано, що від кандидатів в усиновлювачі приймаються характеристики, що не передбачено законодавством.
Наголошуємо, що витребування у заявників документів, не передбачених пунктом 22 Порядку, не допускається.
Перевірка документів
При перевірці документів кандидатів в усиновлювачі слід звертати увагу на терміни дії документів, наявність в них дописок або виправлень не завірених в установленому порядку, відповідність поданих документів та їх змісту вимогам пункту 22 Порядку.
У разі усиновлення дитини одним із подружжя такі документи як висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються чоловіком і дружиною. Інформація, яка міститься в цих довідках, аналізується і береться до уваги при прийнятті рішення про взяття заявника на облік кандидатів в усиновлювачі.
Зокрема, якщо один із подружжя страждає на захворювання або вчиняв злочини, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини, це може бути підставою для відмови заявнику у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі.
З метою захисту прав та інтересів дітей, убезпечення їх від потрапляння в сім’ї осіб, які у свій час скоїли злочини, між Міністерством України у справах сім’ї молоді та спорту та Міністерством внутрішніх справ України досягнуто домовленостей про те, що перевірка осіб, які бажають взяти на виховання дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на предмет наявності або відсутності судимостей буде проводитись з урахуванням вимог статей 212, 244, 256-2, 256-6 Сімейного кодексу України.
При цьому у довідках органів внутрішніх справ, які виготовляються на бланках з голографічним захистом, буде зазначатися, що довідка видана для усиновлення, встановлення опіки, піклування, створення прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу.
У разі наявності у особи судимості, незалежно від її погашення або зняття, за скоєння злочинів, перерахованих у ст. 212 Сімейного кодексу України, про це також буде вказуватись в довідці.
Про вимоги до оформлення довідок про наявність або відсутність судимостей необхідно інформувати заявників ще під час надання консультацій. Довідки МВС, в яких відсутній запис про те, що вони видані для здійсненя усиновлення, не дійсні.
Документами, що підтверджують наявність у заявників доходів, є довідки про заробітну плату за останні шість місяців або декларації про доходи. Трапляються випадки, коли кандидати в усиновлювачі займаються підприємницькою діяльністю або з якихось причин не працюють, але отримують доходи в грошовій або натуральній формі. В таких випадках до розгляду можуть бути прийняті й інші документи, які свідчать, що заявники мають постійний прибуток (довідки, квитанції, виписки з банківських рахунків тощо).
Мають місце скарги громадян щодо необгрунтованої відмови їм у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі на підставі, начебто, недостатньої житлової площі або у зв’язку з тим, що заявники мешкають у гуртожитку.
Звертаємо увагу, що чинне законодавство з питань усиновлення не містить норм, які б визначали розмір житлової площі, необхідний при усиновленні дитини. При обстеженні житлово-побутових умов заявників слід звертати увагу на санітарно-гігієнічний стан приміщення, можливість облаштувати в ньому окреме спальне місце для дитини та місце для її занять.
При розгляді питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі необхідно брати до уваги вимоги ст. 211 Сімейного кодексу України щодо різниці у віці між усиновлювачем та дитиною. Якщо різниця у віці між заявниками та дитиною, яку вони бажають усиновити, становить менш ніж 15 або більш ніж 45 років, це підстава для відмови у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі.
Про відмову у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі заявникам надається обґрунтована відповідь, яка оформляється на бланку служби у справах дітей та підписується її начальником. При обгрунтуванні причини відмови необхідно керуватись підставами, передбаченими пунктом 26 Порядку.
Підготовка висновку про можливість бути усиновлювачем
Служби у справах дітей повинні неухильно дотримуватись вимог до оформлення висновку, затверджених наказом Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 05.12.2008 року № 186.
Висновок про можливість бути усиновлювачами оформлюється на бланку служби у справах дітей, підписується її керівником (заступником керівника). Текст висновку повинен містити:
- дату та мету звернення заявників до служби у справах дітей;
- дату взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі та номер обліку;
- прізвище, імя, по батькові, поспортні дані та місце проживання осіб, які бажають усиновити дитину;
- вік, стать дитини, яку б хотіли усиновити заявники;
- біографічні дані осіб, які бажають усиновити дитину;
- відомості про перебування у шлюбі, наявність (відсутність) судимостей, стан здоров’я заявників, матеріальне та фінансове забезпечення сім’ї;
- мотиви усиновлення та ставлення до виховання дітей;
- наявність власних дітей та їх ставлення до усиновлення, або інших членів сім’ї, які проживають спільно із заявниками;
- умови проживання сім’ї;
- обізнаність із правами та обов’язками кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правовими наслідками усиновлення;
- заключний висновок служби у справах дітей щодо можливості заявників бути усиновлювачами.
Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини проаналізував низку висновків про можливість бути усиновлювачами та виявив типові недоліки у їх оформленні:
- висновки готуються лише на підставі поданих документів. Бесіди з кандидатами в усиновлювачі не проводяться, мотиви усиновлення та ставлення заявників до виховання дітей не з’ясовуються. Права та обов’язки кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновлення заявникам не роз’яснюються;
- у випадках коли усиновлювачем є один із подружжя (наприклад, дружина) на облік кандидатів в усиновлювачі безпідставно береться другий з подружжя (чоловік);
- висновки готуються не на бланках служб у справах дітей, а на бланках райдержадміністрацій чи міськвиконкомів;
- висновки готуються на підставі актів обстеження житлово-побутових умов, складених сільськими радами, а не службами у справах дітей.
Вказані недоліки свідчать про формальний підхід окремих служб у справах дітей до вирішення питань про можливість заявниками бути усиновлювачами, що може мати негативні наслідки для дитини, яка в подальшому буде влаштована в таку сім’ю.
Звертаємо також увагу, що термін дії висновку про можливість бути усиновлювачами становить 18 місяців. Якщо протягом строку дії висновку кандидати в усиновлювачі не здійснили усиновлення, строк його дії може бути продовжений, але не більш ніж на 18 місяців.
Закінчення строку дії документів не є підставою для зняття з обліку кандидатів в усиновлювачі. Кандидати в усиновлювачі мають право поновлювати документи протягом строку дії висновку про можливість бути усиновлювачами та долучати їх до своєї справи, яка зберігається у них на руках. У той же час, якщо строк дії висновку закінчився, а кандидати в усиновлювачі не подали заяви про продовження терміну його дії, вони знімаються з обліку незалежно від строку дії документів.
Не всі кандидати в усиновлювачі знають, куди слід звертатись для ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, тому часто самостійно здійснюють пошук дитини: телефонують і приїжджають у пологові будинки, будинки дитини та дитячі будинки. Службами не надаються телефони та адреси інших ССД районних, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також Міністерства молоді, сім‘ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим, Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини для ознайомлення з інформацією про дітей відповідного віку, які перебувають на місцевому, регіональному чи централізованому обліку.
Останнім часом почастішали скарги громадяни України до Департаменту з приводу того, що вони не можуть підібрати для усиновлення дитину бажаного віку та стану здоров’я. Трапляються випадки, коли кандидати в усиновлювачі не проінформовані службами у справах дітей про вимоги законодавства щодо різниці у віці між дитиною і усиновлювачем, і здійснюють пошук маленької дитини, яку за віком не мають права усиновити.
Зазначене вимагає від служб у справах дітей посилення роз’яснювальної роботи серед кандидатів в усиновлювачі щодо віку та стану здоров’я дітей, які очікують на усиновлення.
Звертаємо увагу, що кандидатів в усиновлювачі, які не можуть на місцевому та регіональному рівнях підібрати дитину для усиновлення, необхідно направляти до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку.
Враховуючи вищевикладене та з метою покращення роботи з особами, які бажають усиновити дитину, недопущення формального підходу до роботи з кандидатами в усиновлювачі, необхідно негайно провести роботу щодо підвищення професійного рівня спеціалістів, які ведуть питання усиновлення на місцевому та регіональному рівнях, посилити контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері усиновлення та реалізації права дитини на сімейне влаштування.
Директор Л. В. Балим








