Щодо кадрового забезпечення служб у справах дітей (лист Мінсім’ямолодьспорту від 27.04.2010 № 16/4547)

Про кадрове забезпечення служб у справах дітей

Як свідчить досвід, за періодів економічної нестабільності в державі невпинно зростає кількість кризових сімей із-за безробіття батьків, збільшується число випадків жорсткого поводження з дітьми та втягування їх у кримінальну діяльність, поширення наркоманії, алкоголізму, інших негативних проявів серед дітей. Ситуація 90-х років в Україні є незаперечним цьому підтвердженням.

Несвоєчасна допомога дітям і сім’ям в обставинах непростої соціально-економічної ситуації, що склалась в Україні, може спричинити порушення прав дітей, різке збільшення безпритульних та бездоглядних дітей, виникнення загрозливих ситуацій для їх здоров’я і життя, спад розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Важливо враховувати, що Президент України В.Ф. Янукович питання підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечення їх права на виховання в сім’ї окреслює як одне з пріоритетних в соціальній політиці і таке, що формує міжнародний імідж України.

Згідно із законодавством України робота на місцях щодо реалізації означених вище завдань покладена  на служби у справах дітей різного рівня.

Системна робота щодо формування кадрів служб у справах дітей відбувалась упродовж декількох років. Важливо що у 2007 році  за рахунок додаткового фінансування з Державного бюджету в розмірі 23,3 млн. грн. було збільшено число працівників цих структур.

Законодавча вимога щодо чисельності працівників служб у справах дітей визначена в статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей», а саме: «Штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах  дітей  установлюється з  розрахунку один працівник служби не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на чотири тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті».

Також статтею 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що для здійснення функцій щодо опіки та піклування  над дітьми-сиротами та дітьми,  позбавленими батьківського піклування, у  складі  служби  у  справах дітей має створюватись окремий підрозділ, штатна чисельність якого встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей,  позбавлених батьківського піклування. 

Слід зважати, що у 2008 році питання призначення опіки та піклування над дітьми передані з компетенції сільських, селищних рад до компетенції служб у справах дітей. Щороку близько 14 тис. дітей влаштовується під опіку. Це величезні обсяги роботи, яка передбачає не лише підготовку розпорядчих документів, але й проведення попереднього вивчення обставин і забезпечення подальшого нагляду за дітьми. Загалом, в Україні на сьогодні під опікою та піклуванням в сім’ях громадян виховується понад 62 тис. дітей.

 Питання дотримання штатної чисельності служб у справах дітей перебувають під постійним контролем органів прокуратури України, Рахункової плати України. За результатами перевірок служб у справах дітей Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту здійснено аналіз їх кадрового забезпечення. Встановлено, що штатна чисельність працівників означених підрозділів не скрізь відповідає вимогам законодавства. Викликає особливе занепокоєння те, що останнім часом спостерігається тенденція до зменшення штатної чисельності, створення об’єднаних структур, що також є порушенням чинного законодавства.

Зазначене не сприяє покращанню роботи служб, ставить під загрозу виконання ними функцій, спрямованих на захист прав дітей.

Скорочення кадрів служб у справах дітей може призвести до втрати позитивних надбань і різкого погіршення роботи з дітьми, подолання яких в перспективі вимагатиме значних людських та фінансових ресурсів. Подібне скорочення працівників, які вели питання виховної роботи, позашкільної та дошкільної освіти, що відбулось у 90-х роках в системі освіти, спричинило системну кризу виховання, яку не вдалося подолати в наступні періоди відносної стабільності, унеможливило формування ціннісних орієнтацій серед дітей і молоді, в суспільстві загалом.

Прошу врахувати зазначене, звернути  особливу увагу на формування чисельності служб у справах дітей різного рівня та недопущення зменшення кількості їх працівників.

Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Р. С. Сафіуллін