ОПІКА та ПІКЛУВАННЯ

Встановлення опіки та піклування – це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного Кодексу України).

Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням.

Опікуни, піклувальники зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, двічі на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічного.

Оформлення над дитиною опіки та піклування, права та обов’язки опікунів, піклувальників регулюються Сімейним і Цивільним кодексами України. Сімейний кодекс містить положення щодо оформлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, Цивільний кодекс визначає ці питання більш широко, враховуючи потребу захисту прав недієздатних та обмежено дієздатних громадян.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування

–

над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (від 13 січня 2005 року № 2342-IV) органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах дітей.

Опікуном, піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа. При призначенні опікуна, піклувальника враховуються особисті якості особи, її ставлення до дитини (Сімейний кодекс, стаття 244). Однією з умов оформлення опіки є бажання самої дитини щодо призначення певної особи її опікуном, піклувальником.

Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками щодо однієї й тієї самої дитини, надається:

її родичам незалежно від місця їх проживання;

особам, у сім’ї яких проживає дитина на момент, коли виникають підстави для встановлення над нею опіки або піклування.

Не може бути опікуном, піклувальником особа, яка зловживає алкоголем, наркотичними засобами, позбавлена батьківських прав, а також інтереси якої суперечать інтересам дитини.

Якщо дитина постійно проживає в дитячому закладі або закладі охорони здоров’я, то відповідно до статті 245 Сімейного кодексу України функції опікуна та піклувальника щодо неї здійснюються адміністрацією закладу.

Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, передбачені для такої категорії дітей. За такими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, на відшкодування у зв’язку з втратою годувальника. Дитина, яка виховується в сім’ї, має право на захист від зловживань з боку опікуна, піклувальника.

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, становить два прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку (з 01.01.2009 року).

До прав опікунів, піклувальників віднесено самостійне визначення методів виховання дитини, причому це право обмежене – відповідно до статті 249 Сімейного кодексу України має також враховуватися думка дитини й рекомендації органу опіки та піклування.

Контроль за умовами утримання, виховання, навчання дитини, над якою оформлено опіку, піклування, покладається на органи опіки та піклування.

Звільнення опікуна або піклувальника здійснюється рішенням органу опіки та піклування за його бажанням або в разі невиконання ним своїх обов’язків, при влаштуванні вихованця до державного закладу або коли стосунки між вихователем та вихованцем не дозволяють здійснювати піклування.

У випадку невиконання опікунами, піклувальниками обов’язків і за умови настання тяжких наслідків винні особи несуть кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 250 Сімейного кодексу України опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України (статті 76, 77).

Опіка припиняється у разі:

передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

досягнення підопічним 14 років У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

Піклування припиняється у разі:

досягнення фізичною особою повноліття;

реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

П Р И Й О М Н І С І М

(постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565

“Про затвердження Положення про прийомну сім’ю”)

Прийомна сім'я – сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

ДИТЯЧІ БУДИНКИ СІМЕЙНОГО ТИПУ

(постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 564

“Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”)

Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Діти-вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

Влаштування дітей у прийомні сім`ї та дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, за умови що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.

В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.

Організація та проведення навчання для кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі

Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міський центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організовують та проводять навчання для кандидатів прийомні батьки та батьки-вихователі.

По закінченню навчання центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді видають:

довідку про проходження курсу підготовки

рекомендацію щодо включення кандидатів на створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу.

Потенційні кандидати у прийомні батьки та батьки-вихователі подають до служби у справах неповнолітніх такі документи:

заява про бажання створити прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу;

копії паспортів;

довідка про склад сім'ї (форма N 3);

копія свідоцтва про шлюб (для подружжя);

довідка про стан здоров'я кандидатів у батьки-вихователі або прийомні батьки та членів сім'ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

довідка про проходження навчання кандидатів у батьки-вихователі та прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчена нотаріально;

довідка про доходи потенційних прийомних батьків для створення прийомної сім'ї.

Прийомними батьками та батьками-вихователями

не можуть бути особи або подружжя, коли хоча б одна з них:

не пройшли курс підготовки потенційних кандидатів у батьки-вихователі та прийомні батьки; визнані в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

позбавлені батьківських прав;

колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов'язків;

за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

з якими на спільній житловій площі проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;

середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї, обчислений за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановлений законодавством.

Порядок

призначення і виплати державної допомоги

на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам

(постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 81 “Про затвердження Порядок визначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу

та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”

у 2006 році”)

Порядок визначає механізм призначення і виплати, починаючи з 1 січня 2006 р., державної соціальної допомоги на дітей, які виховуються і утримуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, а також грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за рахунок коштів державного бюджету.

Призначення соціальної допомоги

та грошового забезпечення

Державна соціальна допомога на дітей (далі - соціальна допомога) призначається батькам-вихователям на кожну дитину-вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину в грошовій формі, з моменту влаштування дитини у сім’ю.

Якщо у дитячому будинку сімейного типу виховується більше ніж 10 дітей, соціальна допомога призначається батькам-вихователям на кожну дитину-вихованця, влаштовану до цього будинку до 1 січня 2006 року.

Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється управліннями праці і соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці і соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання дитини.

Соціальна допомога та грошове забезпечення призначається за заявою батькам-вихователям і прийомним батькам встановленого зразка на підставі:

- документів, що підтверджують статус дитини;

- довідки органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;

- довідки з місця навчання про розмір стипендії;

- рішення районної, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї.

Розміри соціальної допомоги та грошового забезпечення

Розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державні допомоги, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених на дату звернення батька-вихователя і прийомного батька на дитину пенсії, аліментів, стипендії, державних допомог.