Виступ Заступника Генерального секретаря Ради Європи Мод де Бур-Букіккіо з нагоди ратифікації конвенції щодо захисту дітей від сексуальних зловживань, 26.10.2007 р.

Європа має новий міжнародний договір для захисту дітей від сексуальних зловживань.

Щодня діти в Європі стають жертвами сексуальних зловживань. Вважається, що від 10% до 20% дітей в Європі за часів свого дитинства зазнають сексуальних домагань. Сексуальне насильство по відношенню до дітей може мати різні форми — від інцесту до проституції, порнографії, зґвалтування під час побачення, сексуального насильства з боку однолітків і сексуальних зловживань в інституційних закладах. Постійно зростаючий рівень користування інтернетом спровокував нові ризики, і кібернетичний простір підкрадається разом із сексуальними хижаками, які улещують своїх потенційних жертв. Інтерпол, в базі даних якого зберігається інформація про більш ніж 20 000 дітей, що постраждали від сексуальних зловживань, нещодавно виступив з безпрецедентним закликом до всієї світової громадськості, і це допомогло знайти чоловіка, винного у сексуальних злочинах проти хлопчиків з В’єтнаму та Камбоджі. Лише за декілька днів потому у Франції було заарештовано 310 осіб, підозрюваних у тому, що вони завантажували з інтернету пов’язані з дитячою порнографією матеріали.

Такими є факти. Злочинці продовжують свою злочинну діяльність, і попри наші зусилля наша відповідь все ще не є достатньою. Десятки тисяч дітей не лише потерпають від своїх мучителів, але й стають жертвами втаємничення та замовчування. Переважна більшість скривджених дітей і дорослих, які пережили таке насильство, мовчать про скоєні по відношенню до них зловживання. Прийшов час зробити невидиме видимим. Прийшов час порушити мовчання й вжити протиотруту, і нова конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та зловживань дає можливість зробити це.

Конвенція передбачає конкретні заходи, що мають посилити запобіжні заходи, допомогу жертвам, а також судове переслідування злочинців та міжнародне співробітництво. Вона була розроблена з метою закрити декілька існуючих лазівок, наприклад, норму про подвійну криміналізацію (згідно принципу double criminality — подвійної криміналізації, держава, яка отримала від іншої держави запит про екстрадицію зазначеної особи, може відмовити у видачі такої особи за вчинення нею дій, що визначаються як злочини в державі, що надіслала запит про екстрадицію, якщо такі дії не кваліфікуються як злочини в державі, яка отримала такий запит) в результаті чого для секстуристів було створено багато безпечних схованок у всьому світі.

Конвенція встановлює стандарти щодо того, як допомагати дітям-жертвам під час їхньої реабілітації, і вимагає від урядів запровадити такі процедури розслідування та судового розгляду, які б враховували інтереси дітей та не завдавали їм повторної травми. Діти спершу потерпають від фізичних страждань, а вдруге — від кримінального судочинства. Є багато прикладів та належної практики існування на національному рівні процедур, що враховують інтереси дитини. Наприклад, модель «Дитячий будинок Ісландії» зараз застосовується в кількох країнах північної Європи. В основу цієї моделі покладено міжструктурну взаємодію та допомогу в розслідуванні і збиранні найбільш потрібної інформації за умови захисту дітей від повторних допитів та нагадування про отриману в результаті вчинених проти них зловживань травму. «Дитячий будинок» передбачає організацію судових слухань, медичних досліджень, консультації та рекомендації для дітей, а також допомогу та підтримку психолога. Це справді дуже гарний приклад того, як нові положення конвенції можуть бути застосовані на практиці.

Держави-учасниці нової конвенції будуть зобов’язані запровадити до своїх законодавств кримінальну відповідальність за використання дорослими інтернету задля встановлення контактів з дітьми з метою сексуальної експлуатації та протиправних дій відносно дітей. Так званий «грумінг» (grooming — облудне залицяння педофіла з метою намовити дитину до зустрічі задля сексуальних цілей) є надзвичайно небезпечною практикою, за допомогою якої правопорушник поступово долає дитячий супротив в результаті застосування психологічних маніпуляцій. Це також часто використовується для примусу дітей мовчати після того, як дитину було піддано нарузі.
Конвенція запроваджує повну та безсумнівну кримінальну відповідальність за всі аспекти дитячої порнографії — за виробництво, поширення, володіння та свідоме отримання доступу до матеріалів, які містять дитячу порнографію. Більш того, підпадатиме під кримінальне покарання навіть саме зображення дітей в оголеному вигляді з метою представлення їх як об’єкта сексуального домагання або учасника статевого акту, якщо в основі такого представлення покладено сексуальні мотиви.

Досвід показує, що багато дітей, які зазнають сексуальної наруги, не можуть в силу різних обставин повідомляти про зловживання, які чиняться щодо них, до того часу, як вони стануть повнолітніми. Дуже часто це означає, що може сплинути термін, впродовж якого можна порушити кримінальне переслідування. Тому в конвенції визначено, що встановлення терміну давності для переслідування за сексуальні злочини, скоєні щодо дітей, процедурно має брати відлік від дати досягнення жертвою повноліття. Це повинно справді закрити окремі лазівки та значно посилити захист дітей від зловживань.

Конвенція також містить вимоги щодо відповідної професійної підготовки та відбору осіб, які постійно перебувають в контакті з дітьми, та декілька інших механізмів запобігання, серед яких запровадження заходів для осіб, що скоїли злочини на сексуальному ґрунті відносно дітей, а також для тих, відносно кого існує побоювання, що вони можуть скоїти подібні злочини.

Конвенція буде відкрита для підписання 25 жовтня 2007 року під час Конференції міністрів юстиції європейських країн, що зустрічаються на іспанському острові Лансароте. Відлік часу почнеться від цього моменту. Конвенція може реально змінити ситуацію із захистом дітей, але спершу документ повинен набути чинності. Для цього конвенцію мають ратифікувати п’ять держав, серед яких повинні бути, принаймні, три держави — члени Ради Європи. Але для набуття максимальної ефективності конвенція має бути ратифікована також багатьма іншими державами, як європейськими, так і з інших частин світу. Зайве повторювати, що рідко коли існувала більш нагальна або більш значима причина для того, щоб прискорити цей процес на урядовому або на парламентському рівнях. Конвенція, як тільки вона набуде чинності, зможе реально допомогти дітям-жертвам сексуальних зловживань та захистити інших дітей від подібної долі.